Веб-квест "Вчимо комбінаторику"
середу, 29 листопада 2017 р.
Мета веб-квесту
Мета :
Комбінаторика – це...
Комбінаторика – розділ математики, в якому вивчаються пи- тання про те, скільки різних комбінацій, підлеглим тим чи іншим умовам, можна скласти з даних об’єктів.
Комбінаторні задачі виникали і в зв’язку з такими іграми, як шашки, шахи, доміно і т.д. (Наприклад, задача про розміщення восьми ферзів на шаховій дошці так, щоб жоден з них не опинив- ся під боєм, про обхід шахової дошки шаховим конем і т. д.
Комбінаторика стає наукою лише в ХVIII столітті в період, коли виникла теорія ймовірностей. Щоб розв’язувати теоретично – ймовірнісні задачі, треба було вміти підраховувати число різних комбінацій, підлеглим тим чи іншим умовам. Після перших робіт, виконаних в XVI столітті італійськими вченими Дж. Кардано, Н. Тартальє і Г. Галілеєм, такі задачі вивчали французькі математики Б. Паскаль і П. Ферма.
Першим розглядав комбінаторику як самос- тійну гілку науки німецький філософ і математик Г. Лейбніц, який опублікував у 1666 р. роботу “ Про мистецтво комбінаторики”, в якій вперше появляється термін “комбінаторний”. Чудові відкриття в області комбінаторики належать Л.Ейлеру. До комбінаторних задач мали інтерес і математики, що займалися складанням і розгадуванням шифрів, вивчанням стародавніх письменностей. Зараз комбінаторика застосовується в багатьох областях науки: в біоло- гії, де вона застосовується для вивчення складу білків та ДНК, в хімії, в механіці складних споруд і т.д.
По мірі розвитку комбінаторики виявилось, що, незважаючи на зовнішню відмінність досліджуваних нею питань, багато з них мають один і той самий математичний зміст і зводяться до задач про скінченні множини та їх підмножини. Поступово виявилось кі- лька основних типів задач, до яких зводиться більшість комбінато- рних проблем.
Комбінаторні задачі виникали і в зв’язку з такими іграми, як шашки, шахи, доміно і т.д. (Наприклад, задача про розміщення восьми ферзів на шаховій дошці так, щоб жоден з них не опинив- ся під боєм, про обхід шахової дошки шаховим конем і т. д.
Комбінаторика стає наукою лише в ХVIII столітті в період, коли виникла теорія ймовірностей. Щоб розв’язувати теоретично – ймовірнісні задачі, треба було вміти підраховувати число різних комбінацій, підлеглим тим чи іншим умовам. Після перших робіт, виконаних в XVI столітті італійськими вченими Дж. Кардано, Н. Тартальє і Г. Галілеєм, такі задачі вивчали французькі математики Б. Паскаль і П. Ферма.
Першим розглядав комбінаторику як самос- тійну гілку науки німецький філософ і математик Г. Лейбніц, який опублікував у 1666 р. роботу “ Про мистецтво комбінаторики”, в якій вперше появляється термін “комбінаторний”. Чудові відкриття в області комбінаторики належать Л.Ейлеру. До комбінаторних задач мали інтерес і математики, що займалися складанням і розгадуванням шифрів, вивчанням стародавніх письменностей. Зараз комбінаторика застосовується в багатьох областях науки: в біоло- гії, де вона застосовується для вивчення складу білків та ДНК, в хімії, в механіці складних споруд і т.д.
По мірі розвитку комбінаторики виявилось, що, незважаючи на зовнішню відмінність досліджуваних нею питань, багато з них мають один і той самий математичний зміст і зводяться до задач про скінченні множини та їх підмножини. Поступово виявилось кі- лька основних типів задач, до яких зводиться більшість комбінато- рних проблем.
вівторок, 28 листопада 2017 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)